Не карай мене, Боже, У гніві своєму. Не завдай мені кари В своїм пересерді. Я слабка, я не можу… Душа моя рветься Рахувати удари І благати умерти… Та хіба у шеолі Хтось звеличує Бога?! Я стомилась стогнати І ридати щоночі, І питати у долі: "Де моя допомога?!" Ні! Я буду співати І дивитись у очі… У Ісусові очі, Співчутливі, ласкаві, Що приймають благання І чекають розмови. Я радіти так хочу! Геть шептання лукаві І чужі поривання. Я є дух! Я готова! Я до тебе схиляюсь, Терпеливий мій Отче… Ти не в гніві караєш І навчаєш з любов'ю. Ти прости мене - каюсь: Серце страхом тріпоче… Ти мене піднімаєш Й наповняєш Собою… Мій Цілитель, Порадник! Не тремтять мої кості. І душа укріпилась, Прославляючи Бога! Свої руки до мене Подаєш з високості, Щоб я знову світилась І збиралась в дорогу. 10-11 червня,2006 р.