Я вдячна, Боже!!! Ти - Єгова-Іре. Ти знаєш все. І бачиш Ти усе. Ти Сам вкладаєш в серце міру віри І знаєш, хто і як свій хрест несе... Коли страждаю, Ти зі мною поряд Любов'ю, словом, подихом Своїм... Бажаєш, щоб прийшла я на розмову... "Поклич Мене - тобі Я відповім!!! І буду Я з тобою у недолі, Тебе врятую і прославлю Я, І повнотою днів насичу Я доволі... Не забувай, Галинко, ти - Моя!!! Чи ти бажаєш зустрічей зі мною?!! Чи зустріч ця - лише коротка мить?!! Вустами наближаєшся, а серце У вир земний, у марноту летить... Ти хочеш все устигнути зробити, Снуєш, як голка, то уверх, то вниз... Прибрати. Наварити. Послужити... А Я тобі пораджу: зупинись!!! Я кличу, щоб прийшла ти відпочити Й не поспішала у суєтний вир. Ми разом все устигнемо зробити, Бо Я - Господь!!! Довірся і повір!!!" І я стаю тихенько на коліна... Я вже нікуди більше не біжу... Як добре, Тату мій, що я - Твоя дитина!!! Пробачення у Тебе я прошу... Про все забути і з Тобою злитись- Моє бажання ніби відкриття- Тебе знайти, до Тебе притулитись, Бо Ти - мій подих і моє життя. 22.06.2008 р.